Волошин Ірина вчитель історії Ганачівського ЗЗСО І

Страдч – Український Єрусалим.

У Яворівському районі, недалеко від Львова знаходиться село Страдч, перша згадка про якого датується ХІ століттям. Легенди розповідають, що сюди прийшов монах з Києво – Печерської Лаври і на високій горі у печері створив підземний монастир, який діяв до ХVІ століття. Майже без змін він зберігся і до наших днів. Місцеві мешканці розповідають, що ця печера є досить довгою і з’єднує Страдч з Києво – Печерським монастирем.

Ця печера є важливою тим, що в часи набігів монголо - татар там об’явилась Матір Божа. Історичні джерела свідчать, що під час нападу орди, жителі села заховались в печері, де загинули від диму та вогню. Саме тоді і появилась Пресвята Богородиця, щоб оплакати невинних людей. Сьогодні, в Страдецькому печерному храмі Нерушимої Стіни, ведуться богослужіння, на які з’їжджаються люди з всієї України.

У 1795 році страдчани побудували церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Великою реліквією цієї церкви є образ Страдецької Матері Божої – Оранта, який символізує Матір Божу як захисницю і заступницю. Так, під час І світової війни храм була майже повністю зруйновано, а ікона залишилась непошкодженою. У храмі також зберігаються роботи відомих українських іконописців : іконостас, над яким працював Олександр Новаківський, ікона Успіння Пресвятої Богородиці, яку написав Петро Холодний – Лівицький.

У 1936 році у Страдчі на горі встановлено Хресну дорогу. В цей час, від Папи Римського Пія ХІ, Страдч отримав статус відпустового місця. За своїм значенням праща та Хресна дорога у Страдчі прирівнюються до Єрусалимської. Розповідають про багато зцілень осіб, які хоч раз пройшли цією Хресною дорогою.

З Страдчем пов’язані також імена двох мучеників: отця Миколая Конрада та дяка Володимира Прийми. Вони користувались великим авторитетом та повагою громадян села, не були байдужими до чужого горя. Загинули вони мученицькою смертю від рук солдат НКВС у 1941році. Папа Римський Іван Павло ІІ, проголосив їх блаженними. Сьогодні отець Микола Конрад є покровителем молоді, а дяк Володимир Прийма опікуном мирян.