Зарваниця

 

Зарваниця

У Тернопільській області є село Зарваниця. Завдяки чудотворній іконі та цілющому джерелу, воно відоме християнам всього світу. Вперше назва села  згадується в літописах 1458 роком. Про походження назви села є багато різних легенд. Одна з них говорить, що київський монах,  рятуючись від  нападу монголо-татар,  опинився в лісі біля річки Стрипа. Знесилений та голодний від заснув посеред лісу. Уві  сні йому приснився образ Матері Божої з Ісусом. На цьому місці, біля джерела він побудував капличку, в якій помістив ікону Божої Матері, а поселення назвав Зарваниця.

З метою захисту від ворогів село було укріплено високими валами. Згідно з історичними джерелами, у Зарваниці було споруджено мурований замок, руїни якого збереглись і до наших днів. Протягом 1662 – 1688 років Зарваниця одноразово потерпала від нападу татар. В цей час було зруйновано багато сільських будинків, монастир та церкву. Про те чудотворну ікону місцеві жителі врятували. У 1754 році граф А. Мйончинський побудував  кам’яний храм Пресвятої Трійці. З цього часу тут зберігалися дві чудотворні ікони: образ Божої Матері та образ Розп’ятого Спасителя.

У 1867 році, пап Пій ІХ проголосив Зарваницю відпустовим місцем, яке відвідують  прочани з різних куточків світу. У монастирі була пекарня, працював водяний млин. Неподалік джерела споруджено капличку. Частим гостем Зарваниці був Йосиф Сліпий.

Нищівного удару завдали селу  І та ІІ світові війни. В результаті яких  було спалено дерев’яну церкву та велику частину села. У 1946 році, радянською владою було закрито монастир, зруйновано капличку, а саме джерело обгороджено колючим дротом. Лише у 1991 році у Зарваниці розпочинаються відновлювальні роботи.

Сьогодні, Зарваниця - це цілий комплекс церковних споруд, який входить до найвідоміших Марійських Духовних центрів Європи. Тут знаходиться храм Святої Трійці, церква Зарваницької Божої Матері, сімдесяти п’яти метрова дзвіниця, монастир. У Зарваниці можна пройти Хресну дорогу, зануритися в купель з цілющою водою.